Українська: Клітинні мембрани демонструють широкий спектр кривизни поверхні від пласких ділянок до сильно викривлених виступів та трубчастих структур.

Кривизна мембрани має важливе значення для ряду клітинних функцій, починаючи від поділу клітин, секреції та рухливості і закінчуючи життєвим циклом патогенних вірусів. Експериментальні дослідження викривлених мембран мембран є дуже складними через швидкі зміни кривизни у просторі та часі.

Молекулярна динаміка надає унікальну можливість детально вивчити кривизну мембрани за допомогою комп'ютерного моделювання. Для цього треба використовувати спеціальні обчислювальні методи для підтримання постійної кривизни мембранного сегмента ^[1] та специфічні методи аналізу отриманих траєкторій ^[2]. Подібні симуляції дають унікальну інформацію щодо структурних характеристик викривлених мембран ^[1] та щодо змін їх проникності для іонів, води та лікарських препаратів, зокрема тих, що широко використовуються для терапії раку ^[3].

Це зображення показує увігнуту поверхню сильно викривленої циліндричної біцели з ліпідів DOPC, що має кривизну -0.2 нм^-1. Кривизна підтримується сталою під час атомістичної молекулярної динаміки за допомогою стінок з "фіктивних" частинок (див. ^[3]). Молекули ліпідів показано як Ван дер Ваальсові сфери. Атоми карбону світло-сині, оксигену - червоні, нітрогену - сині, гідрогену - білі, фосфору - темно-жовті. Кожен ліпід оточений напівпрозорою молекулярною поверхнею. Біцела періодична до нескінченності у напрямі Z (перпендикулярно до екрану) та має напівциліндричні міцелярні "шапки" у площині XY.

Зображення скомпоноване у редакторі Gimp з кількох рендерів згенерованих у молекулярному візуалізаторі VMD за допомогою програми трасировки променів Tachyon з різними параметрами оклюзивного освітлення.